Заповнення швів: прикрашаємо цегляну стіну

Що потрібно знати про розшивку

Розшивку зовнішніх цегляних стін роблять, щоб вглиб кладки не потрапляли вода і бруд. Якщо вони замерзнуть і розширяться у швах, цегла почне тріскатися і стіна поступово руйнуватиметься. За технологічними вимогами розшивку при зведенні зовнішніх цегляних стін потрібно робити завжди.

Розшивати шви у приміщенні немає необхідності, але так теж роблять — переважно з декоративною метою. Шви можна сформувати врівень з поверхнею цеглин, зробити опуклими або увігнутими, пофарбувати або заповнити кольоровою розшивочною сумішшю. Рельєф розшивки змінює вигляд стін так само, як і колір.

Шви з різними профілями по-різному відкидають тіні, впливаючи на загальний вигляд приміщення.

Стіни зовні та всередині будівель, стилізованих під історичні або складених із цегли ручного формування, іноді доповнюють шорсткими, крупнозернистими, ніби не до кінця ущільненими розшивками, щоб імітувати кладку XIX століття.

Для внутрішніх приміщень використовують спеціальну інтер’єрну розшивку на цементній основі з додаванням піску. До більш традиційних і популярних кольорів відносять сірий і білий, однак кольорові суміші теж існують, тому кольорувати розшивку вручну не доведеться.

Важливо, щоб суміш була крупнозернистою. Це легко перевірити: на упаковках готових сумішей вказують приблизну вилку значень. Для цегли потрібен розчин із зерном не менше 0,3–1 мм у діаметрі.

Не використовуйте звичайну плиткову затирку для розшивки відкритої кладки. Ширина шва у цегляних стін більша, ніж у плиткових, і такий варіант затирки на них використовувати не можна.

Рекомендую обирати крупнозернисту розшивку у поєднанні як зі звичайною, так і з клінкерною цеглою. Дрібнодисперсна фактура звичайної затирки буде надто сильно контрастувати з активним рельєфом. Правило тут просте: чим грубіша фактура оздоблення, тим більшим повинно бути зерно у складі розшивки.

Які види розшивки бувають

Майстри нараховують понад 10 видів розшивки. В інтер’єрах частіше за все зустрічаються три:

• розшивка в підрізку (врівень)
• опукла розшивка
• увігнута розшивка

Частіше за все дизайнери обирають для цегляної кладки шов врівень — за ним легше доглядати. Увігнуту розшивку намагаються не використовувати — у заглибленнях скупчуються пил і бруд.

Коли робити розшивку

Зазвичай цегляні стіни в інтер’єрі розшивають вже після того, як закінчені всі пилові й брудні роботи. Якщо порушити технологію, шов швидко втратить свій колір і забрудниться — очищати крупнозернисту розшивку від пилу і бруду дуже важко.

Якщо ви плануєте додати цегляну стіну в інтер’єр приміщення, в якому потрібно буде часто робити вологе прибирання стін, надайте перевагу максимально гладким варіантам цегли та розшивки. Експерти також радять додатково покрити таку стіну спеціальним водовідштовхувальним складом. Особливо це важливо в санвузлі, ванній, кухні, передпокої, дитячій.

А ось лаком покривати відкриту кладку не варто: цегла під ним ризикує втратити свій натуральний вигляд і може стати пародією на пластикові панелі-імітації.

Розшивка в інтер’єрі

Жиле-нежиле

Цегляні стіни часто зустрічаються в громадських просторах і промислових будівлях, перероблених під лофти. Це може бути ресторан або кафе, офіс, зала чи санвузол.

Очищену від штукатурки і розшиту кладку можна зустріти і в житловому просторі. Цей дизайн-прийом додає інтер’єру фактури й автентичності. Якщо цегляна стіна в кімнаті одна, то вона стає важливим акцентом.

Інтер’єрні стилі

Історично і концептуально відкритий цегла відмінно виглядає в індустріальному стилі, що відсилає до естетики заводів і фабрик. Головний стиль, що асоціюється з відкритою цегляною кладкою, — лофт. Однак її можна вписати практично в будь-який інтер’єр, якщо вибрати правильну цеглу, колір і фактуру розшивки. Кладку можна зробити декоративним елементом у наступних стилях:

• кантрі
• еко-стиль
• рустикальний стиль
• скандинавський стиль
• прованс
• шеббі-шик
• сільський стиль

Важливо не плутати між собою лофт і індустріальний стилі. Їх основна відмінність — у активності фактур і в тому, яку естетику вони відтворюють. У лофт-просторі використовують грубі фактури, щоб створити відчуття незавершеності, демонтажу — як в оздобленні, так і у інтер’єрі в цілому. Індустріальний стиль відтворює атмосферу заводів, проте його не можна назвати незавершеним. Він лаконічний, мінімалістичний і акуратний.

Грамотне поєднання цегли і розшивки — ключовий прийом, що ідейно підтримує відкриту кладку в інтер’єрі.

У лофт, еко- та кантрі-стилях важливо підкреслити натуральну фактуру цегли. Обирайте природні, природні для кладки теракотові тони. Розшивку краще використовувати білу, графітову або світло-сіру. Вона повинна бути максимально крупнозернистою. Це буде виглядати природньо у поєднанні з «чорновими» стінами.

У індустріальному стилі концепція відсилає до фабричної цегли: вона більш гладка і акуратна. Замість цегли можна використовувати клінкерну плитку. Розшивку виконують врівень зі стіною, вона повинна бути рівною і гладкою. Окрім сірої і білої, добре виглядає чорна.

В сучасному скандинавському, провансі та інших більш витончених стилях кладка повинна бути акуратною і рівною, без недбалістей. Потрібно максимально пригасити натуральну фактуру і колір цегли, залишивши лише натяк на її рельєф. Найпопулярніший спосіб це зробити — пофарбувати цеглу в колір стін разом з розшивкою. Самі шви краще розшивати врівень з цеглою і не використовувати надто крупнозернисті затирочні розчини.

При обдумуванні концепту цегляної стіни у скандинавському стилі зверніть увагу, який саме варіант сканди-стилю ви хочете втілити. Існує більш класичний, традиційний скандинавський стиль, що відсилає до свого пращура — гуссавіанського стилю з елементами класики і бароко. У ньому краще використовувати кам’яну кладку. А ось у сучасному, більш лаконічному й урбаністичному варіанті скандинавського стилю цегла буде на своєму місці.

Як зробити розшивку своїми руками

Просту розшивку можна зробити без допомоги майстра.

Необхідні інструменти та матеріали

• Рідка або напівсуха розшивочна суміш потрібного кольору. Напівсухі суміші легше всього наносити, і вони менше забруднюють цеглу.
• Пістолет для затирки швів або пластиковий пакет з відрізаним кутом — для нанесення рідких сумішей.
• Будівельний міксер і відро для замішування розшивочної суміші. Якщо міксера немає, суміш можна підготувати вручну.
• Перфоратор або зубило і молоток — якщо у швах є стара затирка, яку ви хочете прибрати.
• Розшивка — спеціальний вузький мастерок, бажано з нержавіючої сталі. Може бути плоскою, опуклою або увігнутою. Потрібна розшивка, яка не буде провалюватися у шов. Замість мастерка можна використовувати підручні засоби: металеві стержні, пластикові картки і трубки.
• Кельма для заповнення швів. Можна замінити штукатурнимсоколом або іншим схожим за формою предметом, бажано з загнутим краєм.
• Щітка з жорстким ворсом.
• Кисть.
• Ганчірка або пульверизатор.

Ви робили розшивку швів? Справилися самі чи викликали майстра?